Постмодернізм, як синтез повернення до минулого і руху вперед, закладає нову художню традицію, відроджуючи минуле у контексті сьогодення, та надає нові можливості постмодерному балетному театру генерувати та втілювати на сцені принципово нові ідеї. Явище інтерпретації класичних спектаклів стало невід'ємним для постмодерного балетного театру. У сучасній культурі простежується стійкий інтерес до римейків, згідно із запитом глядачів постановники наближають класичний балет до сучасного погляду, пропонують подивитися на нього під іншим кутом зору. чим інтерпретація буде оригінальнішою, тим вона буде більш затребуваною, культ новизни є основним стимулом для сучасних творців Однією з основних цінностей постмодернізму вважається нічим не обмежена свобода самовираження художника, яка базується на принципі «все дозволено», основоположними принципами постмодернізму в мистецтві стають переважне використання вже готових форм, запозичення художнього матеріалу, умовність понять прекрасного і потворного. Відмова від стереотипів сприйняття, накопичених минулим культурним досвідом, обертається в сучасному мистецтві «кризою авторитетів» У такій ситуації поняття «оригінал», «аутентичність», «автор» ставлять проблему відношень: між «авторами» одного и того ж твору, між «оригіналом» та його інтерпретаціями. JI. Блок, історик балету, яка здійснила однією з перших глибокий аналіз мови балетного театру в роботі «Класичний танець: історія і сучасність» вважає, що класичний танець, починаючи з певної пори, не є раз і назавжди викристалізуваною системою, навпаки, кожна епоха знаходить свій спосіб інтерпретування класичного танцю, що рівнозначне право на існування має класика різних епох, отже, однією з характеристик класики є історичність
展开▼
