СПОСІБ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З ПОЄДНАНОЮ НЕЙРОГЕННОЮ ПАТОЛОГІЄЮ ГІПЕРАКТИВНОГО СЕЧОВОГО МІХУРА З ГІПОКІНЕТИЧНИМ ТОНУСОМ ДЕТРУЗОРА ТА ДИСТАЛЬНОГО ВІДДІЛУ ТОВСТОЇ КИШКИ І ЇХ СФІНКТЕРНОГО АПАРАТУ

摘要

Спосіб діагностики та лікування хворих з поєднаною нейрогенною патологією гіперактивного сечового міхура з гіперкінетичним тонусом детрузора та дистального відділу товстої кишки і їх сфінктерного апарату включає застосування урофлоуметрії, електроміографії та електростимуляції сечового міхура з використанням електродів. Додатково проводять визначення показників латентного періоду бульбокавернозного рефлексу електростимуляцією цих структур імпульсами частотою 1 Гц, тривалістю 0,2 м/сек, напругою від 0 до 50 В, які становлять у чоловіків нижче 44,7±2,9 м/сек, а у жінок - 42,5±1,6 м/сек. Проводять електроміографію детрузора сечового міхура, товстої кишки і їх сфінктерного апарату, які становлять відповідно у детрузорі сечового міхура у чоловіків нижче 29,1±1,1 мкВ і у жінок - 27,6±1,1 мкВ, внутрішній сфінктер нижче: у чоловіків 26,8±1,2 мкВ, та у жінок 25,2±1,3 мкВ, зовнішній сфінктер нижче: у чоловіків 51,4±2,2 мкВ, та у жінок 39,4±1,5 мкВ, та стінки товстої кишки і їх сфінктерного апарату нижче у чоловіків 56,1±2,4 мкВ і у жінок -46,2±1,1 мкВ, внутрішнього сфінктера нижче: у чоловіків 45,7±1,5 мкВ, та у жінок 42,5±1,4 мкВ, зовнішнього - нижче: у чоловіків 64,4±2,6 мкВ, та у жінок 53,3±1,5 мкВ, що свідчить, що тонус гіперактивного сечового міхура і стінки товстої кишки і їх сфінктерного апарату є гіпотонічними. Призначають стимулюючий метод їх електростимуляції пластинчатими електродами, які розташовують на хрестець - над лоном з частотою 70 Гц, модуляцією 100 %, посилка-пауза 4-6 сек, протягом 15 хв, курсом 2 тижні. Курс лікування 6 разів з інтервалом 1 місяць в поєднанні з медикаментозним лікуванням.