Рецептивний горизонт прозового наративу в романі Юстейна Ґордера «Замок в Піренеях»

摘要

Стаття представляє одну зі складових новітнього літературознавчого дискурсу, який активно зближується ізudсинергетичною парадигмою. Дослідження здійснене із визнанням неможливості розташувати літературний твір уudплощині точно зазначених координат і точок певної онтологічної цінності. Художній світ роману «Замок в Піренеях» досліджений з позицій наратології, однак в орбіту структуралістської методології активно залучаються теоретичні засади й принципи герменевтики та рецептивної естетики. У пропонованій роботі акцентовано на поняттіudрецептивного горизонту, що дає можливість концептуалізувати художній світ роману Ю. Ґордера. Міркування про природу художнього дискурсу в прозі Юстейна Ґордера та способи його адресації зосереджені в проблемі вибору читацької стратегії.ud(The article represents one of the components of the newest literary discourse that actively approaches the synergetic paradigm. The terminological paradigm demonstrates the systematization and the integrity of methodological searches and also emphasizes the complexity of unification of the artistic nature of a text. The research is made admitting the impossibility ofudplacing a literary work into the plane of precisely specified coordinates and points of a certain ontological value. The fictionaludworld of the novel «The Castle in the Pyrenees» is examined from the point of view of narratology, but theoretical bases and principles of hermeneutics and receptive aesthetics are actively involved into the orbit of structuralism methodology.udIn the suggested work the notion of the receptive horizon is figured out, that gives the opportunity to conceptualize the fictional world of J. Gaarder’s novel. Thoughts about the nature of the artistic discourse in the prose by Jostein Gaarder and ways of its addressing are centered in the problem of choice of the reading strategy. That is why the reader’s attempt ofudidentification of fictional and private world is the main attribute of the opposition the literary work – the reader. Life stories of Steinn and Solrunn, which are connected because of the tragedy, appear in quite an original way – in the narrative of the electronicudcorrespondence. It is studied that the maximum subjectivity is reached duo to the grammatical form of «I-presentation» multiplied by the culminating tension of emotions of both interlocutors. The presence of the «main narrator» becomes obvious only in the final part of the literary work, the flow of memories and the desire to forget everything happens involuntarily and autonomously, though synchronically in the time of actualization of presentation. Through the writing (as a process) theudreader approaches the event that is developed though the reading (as a process simultaneous with the writing). The modeled time bifurcation in the fictional chronotope correspondingly outlines the receptive horizon so it does not need any additional means for the reader to «penetrate» into the dramatic world of thought that is born by the tragedy of the distant past.)