Наведено результати досліджень ізотопного складу вуглецю і кисню кальциту прожилків та вміщаючих порід у межах Лопушнянського нафтового родовища, поклади нафти якого приурочено до платформних відкладів палеогену, крейди і юри, перекритих насувом Карпат. Ізотопний аналіз виявив доволі однорідні значення δ^13 C відповідно −2,3...+2,5 і −0,1...+3,8‰ (стандарт PDB) та δ^18 O — 22,2...27,7 і 23,4...30,5‰ (стандарт SMOW), що не корелюють з глибиною залягання і просторовим розташуванням прожилку, складом й віком вміщаючої породи тощо. Це свідчить про приплив мінералоутворювальних флюїдів потужними системами тріщин у результаті вертикально-міграційних процесів. Отриманими даними підтверджено одноактність надходження вуглеводневмісних флюїдів у проміжку між середнім і пізнім пліоценом внаслідок тектонічної активізації, що сприяла перебудові регіону та відповідно поновленню старих і прокладенню нових шляхів проникання флюїдів. Їхньою вуглеводневою складовою тоді ж було виповнено пастки з формуванням покладів нафти у породах різного віку на родовищі. Заліковування тріщин мінеральною речовиною глибинних високотемпературних флюїдів з утворенням жил і прожилків кальциту відбувалося, очевидно, з єдиного згомогенізованого джерела.
展开▼
