Визначення емностi водозбiрника головного водовiдливу вугiльних шахт

摘要

Головний водовiдлив вугiльноi шахти, за визначенням ДСТУ 3465-96, як споживач електричноi енергii за технологiчною здатнiстю належить до спо-живачiв-регуляторiв. Участь головного водовiдливу у регулюваннi режиму електроспоживання повинна бути економiчно вигiдна як споживачу (шахтi), так i виробнику (енергосистемi) за умов використання диференцiйованого за перiодами доби тарифу на електроенергiю. У новiй редакцii Правил технiчноi експлуатацii (ПТЕ) вугiльних шахт зазначаеться, що емнiсть водозбiрника головноi водовiдливноi установки повинна становити не менш як 12-годинний нормальний приплив води. На думку авторiв, така вимога не е строго об?рунтованою. З економiчноi точки зору, спорудження водозбiрникiв на 12-годинний приплив призводить до значного збiльшення разових капiтальних витрат. Крiм того, створюються несприятливi умови пiд час проектування та експлуатацii головного водовiдливу, значну частину яких викладено у статтi фахiвцiв ДВАТ 《Днiпродiпрошахт》.