Предметом аналізу статті є особливості творчої манери Ярослава Івашкевича. Експериментальна "поетична проза" автора є не тільки ілюстрацією творчих пошуків, а насамперед, доказом внутрішніх трансформацій і становлення світоглядної основи митця. Відверта художня гра з власною біографією стає своєрідним засобом психоаналізу і водночас авторською літературною новацією.
展开▼
