Стилізація як засіб трансформації містерійних сюжетів (на матеріалі драми Ігоря Костецького 'Дійство про велику людину')

摘要

У статті розглядається питання тяглості традицій сюжетотворення містерії й стилізації як засобу її трансформації у модерній драмі І. Костецького "Дійство про велику людину". Аналізується сюжетний синтез елементів містерій апокаліпсиса та творення, система дійових осіб, зокрема, увиразнюється значення Масок. Досліджується глобалізована письменником проблема самоідентифікації, тема містерійності часу, його циклічності. Акцентовано увагу на використанні мистецького прийому "театру в театрі", особливостях містично-пародійного зображення, асоціативному відтворенні образів класичної української літератури.