Руперт брук: лірична автобіографія героя свого часу

摘要

Руперта Брука можна вважати культовою фігурою в англійській поезії початку ХХ століття: спочатку уособлення «золотої молоді» свого часу, а потім поета-героя, що став жертвою війни. У довоєнній ліриці георгіанський реалізм Брука – це максимальне злиття «персони» та її «малого» світу, у кращих віршах Брука дуже гармонійне, не суперечливе, майже абсолютне. У сонетах, написаних у перший, «патріотичний» період війни, чоловіча звитяга постає як прояв любові до найменшого куточка батьківщини, а не величної імперії. «Англійськість», постійне перебування у межах національної традиції трактується як імпліцитна полеміка з космополітизмом модерністів.ud(Rupert Brooke is a cult figure in the English poetry of the beginning of the XXth century: first – the embodiment of «gilded youth» of his time, and then – the poet-hero, the victim of the Great War. In his pre-war lyrics Brooke’s Georgian realism shows the ultimate union of persona and its home world, very harmonious, balanced, almost absolute in his best verses. In his sonnets of the first, «patriotic» war period the basis of heroism is not the worship for mighty empire but the admiration for its every tiny corner. The «Englishness», a constant keeping within the bounds of national tradition is considered as implicitudpolemics with the Modernists’ cosmopolitism.)