Philosophical studies as a precondition for an education of humanism and critical thinking in the universityud(Філософська освіта як передумова для навчання гуманізму і критичного мислення в університеті)

摘要

Modern universities are imbued by Aristotelian reason: there is the natural world and we who can explain it, knowledge is feasible, and everything has an end, nothing goes on infinitely. This is the basic understanding of their endeavor. The second basic understanding of their endeavor is the influence of the industrial world and of the liberalization of knowledge. In the meantime, practical sciences turn to be in the highlight. Philosophical studies, to bring a major example in the humanities, are considered as unnecessary among this torrent of practical and very handy sciences which know how to best invest the attributed funds. Nonetheless, Philosophy still comprises a major precondition or an education of humanism and for an education of critical thinking in the university as well as in other levels of education. Thus, Philosophy is by far the most practical and pragmatic science of all. On a level of principles when it comes to collective life, such as the life of education is, it is permissible to violate or alter these principles when this action provides us with the capability to move on to a better level of principles, not just to a different one. Philosophy, with its emphasis on the scientific method, on epistemology, on the ethical approach to every human action, to mention only a few of its functional parameters, brings better principles, principles that need to be employed in order for our species to continue to be able to reinstate our collective as well as individual thinking protocols.ud(Сучасні університети пронизані Арістотелівськими ідеями: існує природний світ і ми, хто може його пояснити, знання може стати реальністю, все має кінець, нічого не відбувається нескінченно. Це основне розуміння їх діяльності. Друге основне розуміння їх діяльності пов’язане із впливом індустріального світу і лібералізації знань. Водночас практичні науки виявляються в центрі уваги. Філософські дослідження, якщо подати яскравий приклад зі сфери гуманітарних науках, вважають непотрібними серед цього потоку практичних і дуже корисних наук, які знають, як краще інвестувати кошти та використати ресурси. Проте філософія як udі раніше містить у собі основну передумову для навчання гуманізму і для формування критичного мислення в udуніверситеті, а також на інших рівнях освіти. Таким чином, філософія, безумовно, є найбільш практичною і udпрагматичною наукою серед усіх. На рівні принципів, коли йдеться про колективне життя, таке як освіта, допустимо порушувати або змінювати ці принципи, коли ця дія дає нам можливість перейти на більш високий рівень принципів, а не тільки якийсь інший. Філософія, з її акцентом на науковий метод, епістемологію, етичний підхід до кожної людської дії, якщо згадати лише деякі з її функціональних параметрів, творить кращі принципи, які повинні бути використані для того, щоб наш людський вид продовжував бути в змозі відновити наш колектив, а також окремі способи мислення.)