У статті досліджується Кантова прагматична антропологія як специфічна модель розуміння людини. Привертається увага до концептуальних відмінностей цієї моделі від інших вчень про людину, які німецький мислитель розробляв у своїй трансцендентальній філософії. З'ясовуються ті теоретичні засади, що уможливили генезис прагматичного погляду на людину, виокремлюється особлива роль фізичної географії, яку Кант викладав задовго до появи прагматичної антропології як окремої академічної дисципліни; досліджується концептуальний зміст прагматичної моделі антропології, її зв'язок з розумінням людини як активно діючого суб'єкта, який власними зусиллями конституює свою природу. У цьому зв'язку аналізуються базові концепти прагматичної антропології Канта, з'ясовується їх відмінність від емпіричних і моральних вимірів людської природи.ud(This article examines Kant's pragmatic anthropology as a specific model of perceiving a human, his nature which German philosopher started to elaborate in the beginning of 1770s. This issue found its reflections in the new course of university lectures on pragmatic anthropology that Kant read before his retirement in 1796. Basic ideas of this academic course Kant has presented in his treatise "Anthropology from a Pragmatic Point of View" (1798) which highlights a new model of studying human nature. Based on the thorough analysis of this particular tractate and on the materials for the lectures, as well as Kant's notes, the research on conceptual differences between pragmatic anthropology model and other human studies that German philosopher developed in his transcendental philosophy, as well as in metaphysic and naturalistic subjects, which he also taught in Cambridge University, can be conducted.udTheoretical backgrounds that enabled genesis of pragmatic view on a human are a part of this investigation. On this connection, a special attention is paid to the role of physical geography, its conceptual language in the genesis of pragmatic view on a human. It was physical geography, which Kant taught long before a new model of anthropology, which has led to a gradual metaphysical interpretation of Kant's view on a human, his soul and freedom. Conceptual matter ofpragmatic anthropology model, its connection to perceiving a human as an active subject who with his own efforts constitutes his own nature, which, in its turn, is the part of the nature, is studied. Basic concepts of Kant's anthropology are analyzed in this regard; their dissimilarities to empirical and moral dimensions with the help of which German philosopher is trying to answer the question: "What a human is?" are deliberated on. However, the answer to this question is fundamentally differing from the answers offered by Kant's pragmatic anthropology.)
展开▼
