Стаття присвячена висвітленню іллокутивного аспекту конституційного дискурсу Німеччини на рівні мінімальних висловлень. Ці висловлення належать площині деонтичної модальності і мають спільне значення волітивності – прямої імперативної каузації державою певних станів справ у суспільстві або дій соціальних акторів. На основі критеріїв, що базуються на структурі позитивної норми в логіці, виокремлюється 20 прагма-семантичних підтипів спонукальних мовленнєвих актів, які поєднуються у іллокутивні класи директив, декларатив та комісив.
展开▼