Отримання рослин рiпаку (Brassica napus L.) зi стiйкiстю до гербiцидiв на основi глiфосату i глюфозинату

摘要

За рахунок введення в одному векторi синтетичного гена енолпiруватшикиматфосфатсинтази (надає рослинам стiйкостi до глiфосату) i гена фосфiнотрицинацетилтрансферази (вiдповiдає за стiйкiсть до фосфiнотрицину, або глюфозинату) шляхом Agrobacteriumudtumefaciens-опосередкованої трансформацiї листкових дискiв асептичних рослинudотримано лiнiї ярого рiпаку (Brassica napus L.), створенi на основi двох районованихudв Українi сортiв (Ексголд i Титан). Молекулярно-бiологiчнi аналiзи показали iнтеграцiю генiв у ядерну ДНК рiпаку. Стiйкiсть рослин до гербiцидiв Ураган Форте (дiюча речовина — глiфосат) i BASTA (дiюча речовина — фосфiнотрицин) показана в умовахudin vitro. Вирощування бiотехнологiчного рiпаку з одночасною експресiєю генiв стiйкостiudдо гербiцидiв двох рiзних груп може бути бiльш ефективним порiвняно з рослинами, в яких активним є один з таких генiв, за рахунок можливостi чергування гербiцидiв при їх застосуваннi, внаслiдок чого менш ймовiрним є виникнення спонтанно стiйких бур’янiв.