Ретроспективний аналіз даних літакового зондування вертикальної компоненти напруженості електричного поля атмосфери виявив чотири мультиплетні групи піків до висот 7 км. Сезонна модова стійкість щільності об’ємного заряду ∂Ez/∂z, становить 20—24 повні коливання поля Ez. Установлено кореляційний зв’язок статистичних діаграм висот утворення хмарних горизонтів з рівноважними точками компонент тензора Гельмгольца Tzz, коефіцієнт кореляції r =0,94ч0,98. Аналогічні кореляції отримані за даними кулепілотних спостережень для вертикальних профілів розподілу вологи. Для підсистем у сильних внутрішніх полях (хмарах) наведено аналітичний аналог рівняння sh-Пуассона для самоузгодженого поля аерозолю. Згідно з результатами розрахунку великі заряди аерозолю і загальмований рух броунівських частинок концентрують водяну пару в околиці лібраційних точок рівноваги — іонних площинах.
展开▼
