У статті осягається художній світ кримськотатарської фольклорної пісні, насампередudтака риса її поетики як поєднання ліричних та епічних аспектів. Дослідниця відзначає здобуткиudфольклористів у царині фіксації й вивчення кримськотатарської народної пісні, наголошує на значенніudґрунтовних фольклористичних збірників Я. Шерфедінова, Іл. Бахшиша, Ф. Алієва, які є надійноюudджерельною базою вивчення пісенного фольклору кримських татар.udОсновна увага приділяється тематичним мотивам та особливостям поетики пісні «Он биринджиudайларда горюнди дагълар» («На одинадцятий місяць прозирнули гори»). Проникливе осягнення людськихudпечалей і радостей; туга розлуки з рідною землею й коханою дівчиною; передача широкої гами почуттів,udтонких настроєвих відтінків, неабияке інтонаційне багатство; мальовнича метафоричність таudсимволічна сконденсованість лаконічної образності; динамічний розвиток ліричного сюжету, за якимudвиразно вгадуються обриси сюжету фабульно-оповідного; стрункість та вигадливість композиції;udсистема експресивних повторів, яка посилює орнаментальність і чітку злагодженість викладу;udвишукана звукова й ритмічна організація – такі провідні особливості поетичного світу цієїudкримськотатарської народної пісні.udКлючові слова: кримськотатарський фольклор, пісня, тематичний мотив, поетика, ліричні й епічніudаспекти.
展开▼