Перманентна кризовість українського суспільно-політичного udжиття свідчить, що державна модель української нації ще не udсформувалася в основних своїх елементах, якими є ідентичність, udціннісний базис суспільної моралі, влада і механізми забезпечення udїї легітимності. Зрозуміло, що ці елементи мають доповнювати udодне одного і складати при цьому певну смислову і функціональну udцілісність, принаймні в моделі. Саме це найчастіше мають на увазі, udколи говорять про „українську ідею”. При визначенні основних udпараметрів такої моделі доречно вивчити і використати досвід udкраїн, які мають схожі вихідні дані та розв’язують аналогічні udпроблеми державно-національного становлення. Особливо udкорисним для України може бути досвід ідеологічного оформлення udсучасних національно-державних проектів у Росії та Білорусі. udСхожими ситуації в усіх трьох країнах є з огляду на культурну udі психологічну близькість очікувань населення, але при цьому udпроекти, що їх ми розглянемо, кардинально відрізняються за udсвоїм позиціонуванням щодо імперської ідеологічної спадщини та udв стратегічному баченні національної перспективи.
展开▼
