У статті досліджено специфіку становлення антропомістичної парадигми в контекстіudісторії західноєвропейської світоглядної системи часів античності та середньовіччя. Виявлено універсальний та константний характер антропомістичних уявлень про онтологічну цілісність партикулярного (людина) та абсолютного (Бог) планів буття.
展开▼