У статті концептуально окреслені основні проблемні вектори вивчення та представленняudрелігійно-філософської спадщини київської духовно-академічної думки XIX - початку XX століття. Акцентовано увагу на застосуванні культурологічного підходу, який, на думку автора,udдозволяє розкрити не лише належну джерельну базу під час дослідження окресленої теми,udале й уникнути розповсюджених теоретико-методологічних похибок, які часто трапляються в сучасних історико-філософських розвідках. Виявлено, що специфіка духовно-академічного типу філософування представників "київського кола" полягає у феномені віри йudрозуму, який регламентує та обґрунтовує їх творчі пошуки.
展开▼