Мета статті – показати еволюцію культурного статусу підприємців, перехід від кількісного до якісного складу колекцій, естетичну та історико-художню значущість приватних зібрань на прикладі колекціонера П. І. Харитоненка.udІндивідуальність колекціонера формує система естетичних цінностей. З другої половини XIX ст. на мистецькому ринку і в принципах колекціонування відбуваються суттєві зміни. Торгово-промислова буржуазія впливала не тільки на економічний розвиток країни, вона внесла неоціненний внесок у розвиток культури. Приватна колекція П. Харитоненка унікальна й неповторна. Вона містить персоніфіковані риси, які визначаються індивідуальними вподобаннями збирача. У збереженні історико-культурних пам’яток, ув популяризації мистецтва цукрозаводчику Павлу Івановичу Харитоненку належить визначна роль. Безумовно, приватна колекція була не лише можливістю для збереження матеріальних предметів, що відображали духовну культуру, вдалим вкладенням капіталу в збирання предметів, але й нагодою підвищити культурний статус підприємців-колекціонерів.
展开▼