ПIДВИЩЕННЯ МЕХАНIЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК СПЛАВУ Т110 ШЛЯХОМ ОПТИМIЗАЦII ТЕРМОМЕХАНIЧНОI I ТЕРМIЧНОI ОБРОБОК

摘要

Дослiджено вплив термомеханiчноi обробки (ТМО), розробленоi для двофазних α+β-титанових сплавiв, на мiкроструктуру та механiчнi характеристики нового титанового сплаву Т110. Особливiсть запропонованого методу в тому, що перед гарячою деформацiю обробляють на Р-твердий розчин при температурi однофазноi Р-областi з подальшим охолодженням зi строго контрольованою швидкiстю, внаслiдок чого вдаться усунути негативний вплив на кiнцеву мiкроструктуру вихiдноi грубоi будови α-фази литого матерiалу i сформувати за наступноi пластичноi деформацii при температурi на 50...70°С нижчiй за температуру завершення полiморфного перетворення T_β в сплавi однорiдну дисперсну мiкроструктуру з наближеною до глобулярноi будовою фаз. Завдяки цьому суттво i одночасно пiдвищуються характеристики i мiцностi, i пластичностi. Подальша змiцнювальна ТМО з дещо пiдвищеною температурою нагрiвання пiд гартування забезпечила збiльшення мiцностi до рекордного для стандартних (пiчних) методiв ТО значення (1366 МРа) за достатнього рiвня пластичностi. Подiбний баланс мiцностi i пластичностi унiкальний для титанових сплавiв, що пiддаються обробцi з використанням стандартних (пiчних) методiв нагрiвання.