ВИВЧЕННЯ ЦИТОГЕНЕТИЧНОi АКТИВНОСТi МУТАГЕННИХ ЧИННИКiВ НА ПРИКЛАДi ОЗИМОi ПШЕНИЦi

摘要

Вивчено вплив хiмiчних мутагенiв та комбiнованоi дii гамма-променiв i гiберело-БОi кислоти на частоту хромосомних аберацiй озимоi пшеницi сорту Куяльник та лiнii Лютесценс 52497 Встановлено, що пiд час дii гiбереловоi кислоти спостерiгаeться тенденцiя до зниження iндукованого рiвня мутування хромосом. Пiслядiя гiбереловоi кислоти (0,1 %) на варiант обробки насiння гамма-променями в дозi 250 Гр, що за своiм впливом e критичною, пiдвищуe життeздатнiсть рослин. Доведено прям пропорцiйну залежнiсть виходу частоти аберацiй хромосом вiд дози хiмiчних мутагенiв. Поeднання 1,4-йс-дiазоацетилбутану i нiтро-зоетилсечовини в дозах, якi оптимальнi за виходом мутацiй та мають незначну пригнiчуваяьну дiю, даe мутагенний ефект на рiвнi ефективнiшого чинника Найдieвiшим в iндукуваннi хромосомних перебудов e опромiнення насiння гамма-променями в дозi 200 Гр з пострадiацiйною обробкою гiбереловою кислотою. З пiдвищенням дози гамма-променiв спостерiгаeться збiльшення частоти хромосомних аберацiй. У разi дii критичноi дози 250 Гр вiдбуваeться зниження виходу хромосомних перебудов, що пов'язано зi значною загибеллю клiтин. За цитоге-нетичною активнiстю вивченi мутагеннi чинники можна розмiстити у такiй послiдовностi: гамма-променi + гiберелова кислота > нiтрозометилсечовина > > нiтрозоетилсечовина > 1,4-бiс-дiазоацетилбутан Показано, що частота хромосомних перебудов бiльшою мiрою залежить вiд мутагенного чинника, нiж вiд генотипу сорту.